Катаямякі — невелика еко- та коренева культурна спільнота на приблизно десять осіб. Місцем насамперед володіє асоціація Katajamäki ry, якою керують самі мешканці. В асоціації понад 40 членів і майже 200 членів-прихильників та підтримки.
Доктор Едвард Вільгельм Лібек заснував садибу Катаямякі як санаторій для психічно хворих на початку 1900-х років. Сауна була одним з основних методів лікування Лібека. Після сауни купалися і приймали глиняні та піщані ванни. На березі біля сауни навіть була побудована гірка для спуску, з якої з'їжджали прямо в озеро Еляннеярві. Сучасна спільнота бережно зберігає спадщину Лібека, сприяючи душевній рівновазі людей, творчості, здоровому способу життя, спільності та зв'язку із землею.
Тапані Гієталахті був впливовим і багатогранно обдарованим художником, муляром і майстром-будівельником. Він був одним із двох, хто знайшов місце Катаямякі у 1990-х роках, і одним із найважливіших членів-засновників спільноти. Слід руки Гієталахті можна побачити, зокрема, в Катаямякі у вигляді кладки печей.
Нинішні мешканці садиби так само завзяті любителі сауни. Проте від земляної сауни, побудованої на березі, довелося відмовитися. Сауна, схожа на земляний пагорб, за нормами розташовувалася занадто близько до берега.
Спільнота прагне бути відкритою і пропонувати зацікавленим можливість долучитися, але відвідувачів просять зв'язатися заздалегідь, щоб оцінити ситуацію. Протягом двох десятиліть спільнота щомісяця організовувала 1-2 курси, події чи табори з навичок сталого життя та спільнотної культури.